Agreements

На п’ятий місяць вторгнення Росії в Україну в суспільстві прослідковується загальний наратив про те, що єдність світу у протистоянні Росії якимось чином переросла у «війну на економічне виснаження, яка бере своє на Заході», враховуючи передбачувану «стійкість» і навіть «процвітання» російської економіки. Ця думка просто хибна – і є відображенням широко поширених хибних суджень щодо того, як насправді тримається російська економіка в умовах втечі понад 1000 глобальних компаній і під тиском міжнародних санкцій.

Принцип «бери або плати» в довгострокових контрактах на поставку може прив’язати німецькі компанії до Росії на роки: якщо країна не купує певну кількість, їй все одно доведеться платити. Які є шляхи розв’язання цієї дилеми?

Хімічна компанія BASF – один з найбільших споживачів енергії в Німеччині. Генеральний директор Мартін Брудермюллер вважає безвідповідальним бойкот імпорту російського природного газу. Багато німців недооцінюють ризики.

Німецькі політики домовляються з Катаром, щоб замінити російські поставки газу. Але в короткостроковій перспективі можливості цієї заміни обмежені. До того ж, виникає питання моралі.

Німецька газова промисловість вважає критерії Комісії ЄС щодо визнання газових електростанцій «стійкими» нереальними. Федеральний уряд мусить переглянути своє рішення. 

«Газпром» припиняє поставки через трубопровід – і ціни на газ знову ростуть. Газ використовується Росією як засіб політичного впливу. Але німцям немає чого хвилюватися, каже міністр економіки Німеччини Хабек.