Джерело: Euractiv

У 2023 році електроенергія в Європі коштує вдвічі дорожче, ніж у США. Оскільки Трамп 2.0 вже готує експорт СПГ, чи не втратить Європа мотивацію до енергоефективності? 

Розлучення Європи з російським газом після вторгнення в Україну не пройшло безпроблемно. Обрання Дональда Трампа в Білий дім і проблеми з розривом цін на енергоносії, ймовірно, додадуть ускладнень. 

Минуло більше двох років з моменту запуску REPowerEU, ініціативи щодо поступового припинення імпорту російського викопного палива в Європейський Союз до 2027 року, економії енергії, диверсифікації енергопостачання та виробництва чистої енергії. 

За цей час ЄС повідомляє, що йому вдалося, серед інших успіхів, скоротити споживання газу на 18 відсотків, подолати свою залежність від російського викопного палива та вперше виробляти більше електроенергії від вітру та сонця, ніж від газу. 

Незважаючи на ці досягнення, ЄС протягом останніх двох років важко справлявся з сильною нестабільністю постачання, оскільки історично покладався на російські постачання викопного палива, зокрема природного газу, що транспортується через такі трубопроводи, як Nord Stream. 

Геополітика газу 

Аналіз, проведений Інститутом Брукінгса, зазначає, що, незважаючи на швидку та креативну відповідь Європи на енергетичну кризу, спричинену війною, російський газ все одно потрапляв до ЄС, відмитий чи ні, в обхід раундів санкцій. 

Російський газ становив 14,8 відсотка загальних газових поставок Європи, що підкреслює вразливі місця в окремих країнах-членах. Російська стратегія маніпулювання постачанням газу для політичного впливу була частиною ширших геополітичних зусиль з поглиблення енергетичної залежності Європи. 

Хоча Росія бореться з перенаправленням свого експорту газу, оскільки наявна інфраструктура нелегко підключається до інших великих ринків, таких як Китай, її партнери в ЄС запекло виступають за російський газ. 

Влітку Словаччина та Угорщина відхилили пропозицію Комісії використовувати хорватський Адріатичний трубопровід для заміни припинених поставок російської нафти, посилаючись на високі витрати та проблеми з надійністю. 

Усі погляди спрямовані на диверсифікацію 

Інший аналіз, проведений Ember, глобальним енергетичним аналітичним центром, зазначив, що багатьом державам-членам ще належить досягти енергетичних цілей ЄС. Проекти національних енергетичних і кліматичних планів (NECP) і політики свідчать про те, що відновлювана енергія відіграватиме значну роль. 

Прогнози показують, що відновлювані джерела енергії зможуть виробляти 66 відсотків електроенергії в ЄС до 2030 року, а амбітні цілі вітрової та сонячної потужності різко зросли з 2019 року. Однак вони все ще не досягають цілі 72 відсотків, встановленої REPowerEU. 

Повідомляється, що ЄС підтримає проект вертикального газового коридору для диверсифікації поставок газу в Південно-Східну, Східну та Центральну Європу, покращуючи енергетичні зв’язки регіону. Це розширить транспортні можливості для регазифікованого зрідженого природного газу (СПГ), особливо зі США. 

Незважаючи на скорочення імпорту російського трубопровідного газу, вищі ціни зменшили економічні наслідки спаду. Імпорт російського СПГ зріс, збільшивши частку Росії на ринку СПГ ЄС. СПГ США, який відіграв вирішальну роль у послабленні енергетичної кризи в Європі у 2022-2023 роках, залишатиметься важливим. 

Фактор Трампа 

У світлі глобальних викликів, повернення Дональда Трампа до Білого дому та потенційної, поки що незрозумілої, мирної пропозиції щодо України, Європа має можливість зміцнити свою енергетичну стратегію та підтримати Україну на цьому шляху. 

Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) закликав нову Комісію впроваджувати суворі вказівки щодо поступового виведення з виробництва російської нафти та усунути лазівки, включаючи тіньові танкерні операції. 

Незважаючи на те, що вплив Росії на ринок природного газу залишається очевидним, поточний рівень залежності загрожує постійною фінансовою підтримкою військових зусиль Москви, яка оцінюється в 11 мільярдів євро у вигляді газових платежів у 2025 році. 

Щоб уникнути спокус повернутися до російської енергетики, Комісія заохочується юридично забезпечити виконання своїх цілей. CREA стверджує, що лише віддаючи пріоритет твердій політиці зобовʼязань, ЄС може підтримати Україну, забезпечити її енергетичне майбутнє та продемонструвати лідерство в умовах глобальних геополітичних змін. 

Розрив цін на енергоносії буде збільшуватися 

Дослідження BusinessEurope показує, що високі ціни на енергоносії загрожують глобальній конкурентоспроможності європейських компаній. До 2050 року, навіть за умови сприятливої політики, витрати на енергію в Європі можуть бути щонайменше на 50 відсотків вищими, ніж у США, Китаї та Індії. 

Дослідження закликає до дій, спрямованих на усунення розриву в енергетичній конкурентоспроможності та управління витратами на викиди вуглецю, і виявляє, що усунення перешкод для розвитку відновлюваних джерел енергії та оптимізація місць розташування може знизити оптові ціни на електроенергію майже на 40 відсотків. 

Хоча ціни на енергоносії впали, вони залишаються вищими порівняно з періодом до 2022 року та цінами в конкурентів. Згідно з оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у 2023 році електроенергія в Європі коштувала вдвічі дорожче, ніж у США. 

Аналіз Bruegel стверджує, що хоча ціни на енергоносії є важливими, вони є лише одним із факторів визначення конкурентоспроможності. Дослідження показують, що країни з високими цінами на енергоносії часто експортують продукцію вищої вартості. 

Аналітики роблять висновок, що Європа може залишатися конкурентоспроможною, зосередившись на підвищенні ефективності та реформуванні кліматичної політики. Цей підхід міг би допомогти досягти цілей декарбонізації з меншими витратами, навіть за вищих цін на енергоносії, ніж у США.