Джерело: The Guardian

Неодноразова мантра Дональда Трампа «бурити, дитинко, бурити» вимагає, щоб у Сполучених Штатах видобувалося більше нафти та газу, але президент поставив перед собою ще ширшу мету: якомога довше підтримувати залежність світу від викопного палива, що нагріває планету. 

В угодах, які укладаються з такими країнами, як Японія та Україна, Трамп використовує важелі впливу США на тарифи та військову допомогу, щоб збільшити потік нафти та газу по всьому світу. В Африці його адміністрація навіть рекламувала відродження вугілля, найбруднішого з усіх видів викопного палива, для доставки енергії на континент. 

«Ми мали роки, коли західні країни безсоромно казали: «не розробляйте вугілля, вугілля погане», — прокоментував минулого тижня Кріс Райт, міністр енергетики США. Таке ставлення було «патерналістським» і контр-продуктивним для Африки, додав він. «Це просто нісенітниця, стовідсоткова нісенітниця», — сказав Райт. «Вугілля змінило наш світ і зробило його кращим». 

Райт спирався на цей аргумент в понеділок на конференції нафтової промисловості CeraWeek у Х’юстоні, штат Техас, де він сказав, що світові потрібно більше, а не менше, викопного палива. Він також атакував Джо Байдена за «ірраціональну, квазірелігійну політику щодо зміни клімату» і стверджував, що «не існує фізичного способу», яким відновлювані джерела енергії, такі як сонячна енергія та вітер, могли б замінити викопне паливо – думка, яку заперечують експерти. 

Це бачення світу, пов’язаного в довгостроковій перспективі з викопним паливом, могло б сприяти більшій підтримці буріння в Африці з боку США, вдовольняючи бізнес-інтереси, які стверджують, що нафта і газ є відповіддю на потреби 600 мільйонів людей на континенті, яким бракує електроенергії. 

«Зі скасуванням обмежень президентом Трампом для американських інвесторів з’являться нові можливості для взаємодії з нафтогазовим сектором Африки», — сказав Роберт Страйк, голова Stryk Global Diplomacy, консалтингової компанії, яка допомагає Африканській енергетичній палаті сприяти фінансованим США нафтогазовим проектам в Африці. «Цей план несе реальні переваги для африканських країн. Міністр Райт зробив потужну заяву. Це був геніальний крок». 

Стрик вважає лицемірним з боку західних країн вимагати від Африки відмовитися від викопного палива після того, як вони десятиліттями живили свою власну економіку вугіллям, нафтою та газом. «Нехай Африка сама вибере свою долю», — заявляє він. «Люди говорять про відновлювані джерела енергії, але це пусті балачки, які просто тримають людей там, де вони є, тобто в бідності». 

Вчені чітко дали зрозуміти, що кліматична криза, викликана спалюванням викопного палива, створює катастрофічні ризики в усьому світі, особливо в бідніших африканських країнах, які спричиняють лише невелику частку забруднення планети. Африка нагрівається швидше, ніж планета нагрівається усереднено, і вже страждає від посилення повеней, хвиль спеки та посух, а країни втрачають до 5% свого валового внутрішнього продукту (ВВП) у відповідь на кліматичні екстремальні явища. 

«Одним із перетворень, викликаних американською індустрією розробки викопного палива, було руйнування нашого раніше добре збалансованого клімату. Політика США призвела деякі з найбідніших і найуразливіших верств населення в Африці до боротьби за існування, будучи змушеними мати справу з екстремальними погодними умовами та втратою домівок і засобів до існування», — сказав Мохамед Адоу, засновник і директор Power Shift Africa. 

«Те, що міністр енергетики США веде розмову про вугілля, є ознакою величезного невігластва, але це також очевидне лобіювання від імені американських компаній, що займаються викопним паливом, які підтримують політиків-республіканців». 

Адоу визнає, що Африці потрібна допомога від розвинених країн, таких як США, для створення мереж відновлюваних джерел енергії. Однак багатші країни вже давно відстають у наданні необхідного фінансування, і Трамп запровадив подальші скорочення, скасувавши ініціативу, направлену на те, щоб допомогти перевести країни, що розвиваються, на чисту енергію. Він також припинив американську допомогу країнам, вразливим до екстремальних погодних умов, і вивів США з Паризької кліматичної угоди. 

«Тож вони не мають моральних повноважень диктувати Африці підхід до розвитку», — коментує Адоу риторику США. «Африканські лідери повинні обрати шлях, який допоможе забезпечити доступ до енергії та економічний добробут їхніх людей. Загострення кліматичної кризи, від якої страждає їхній народ, було б протилежним цьому та зруйнувало б досягнення розвитку останніх років». 

Хоча світ переходить до використання більш чистих форм енергії, хоча й надто повільно, щоб запобігти погіршенню кліматичних наслідків, Трамп намагається закріпити статус-кво викопного палива. Президент зняв паузу епохи Байдена щодо експорту американського газу, а Японія та Південна Корея висловили зацікавленість в інвестуванні в газовий проект на Алясці, частково щоб уникнути загрози мит з боку Трампа. 

«Японія незабаром почне імпортувати історичні нові поставки чистого американського зрідженого природного газу (СПГ) у рекордних кількостях», — заявив президент минулого місяця. «Це будуть рекордні цифри». 

Минулого місяця прем’єр-міністр Японії Сігеру Ішіба зустрівся з Трампом у Білому домі та оголосив про плани Японії імпортувати більше СПГ із Фріпорта, штат Техас. Меннінг Роллерсон, активіст екологічної справедливості з Фріпорта, сказав, що експорт СПГ США за кордон завдає шкоди таким громадам, як його власна. 

«Людей отруюють», — скандував Роллерсон на протесті біля CeraWeek у понеділок. «У нас діти народжуються хворими, а наша економіка — в ямі». 

У 2022 році на експортному терміналі природного газу Freeport LNG стався сильний вибух і пожежа, що призвело до його тимчасової зупинки та викиду забруднюючих речовин у повітря. Це вкотре підкреслило небезпеку викопного палива, сказав Роллерсон. 

Перед зустріччю Ішіби та Трампа Роллерсон вирушив до Японії, щоб зустрітися з офіційними особами та закликати їх не укладати «угоду з дияволом». 

«Я запросив уряд Японії приїхати подивитися на Фріпорт і побачити, що саме 57 років промислового будівництва … зробили з цим містом», – розповідає він. «Це страшне видовище». 

Тим часом угода, про яку ведуться переговори з Україною, дасть США доступ до запасів корисних копалин країни, які включають нафту та газ, а також такі матеріали, як графіт, який використовується в акумуляторах. Угода може допомогти відмінити паузу, яку Трамп поставив щодо військової підтримки США України, яка з 2022 року воює проти російської армії. 

Україна, навіть під час російського бомбардування, намагалася розширити свою інфраструктуру чистої енергетики. Але нова угода може «перевернути ці успіхи, потенційно змусивши нашу країну повернутися до залежності від викопного палива та зовнішнього енергетичного контролю — нищівної невдачі для країни, яка так багато пожертвувала заради своєї незалежності», — поділилася Світлана Романко, українська юристка-екологиня і виконавча директорка Razom We Stand.  

«Неоколоніальне захоплення корисних копалин Трампом зробить Україну васальною державою та прискорить кліматичну кризу, не роблячи нічого для захисту нашого суверенітету», – додала Романко. «Єдині, хто виграє від цієї пропозиції, — це акціонери американських компаній і [президент Росії Володимир] Путін». 

Країни та бізнеси продовжуватимуть усвідомлювати загрози, пов’язані з кліматичною кризою, але, за словами Джонатана Елкінда, експерта з глобальної енергетики Колумбійського університету, скорочення Трампом підтримки відновлюваних джерел енергії всередині країни та закриття USAid та інших міжнародних організацій перешкоджатимуть зусиллям зі скорочення викидів. 

«Набагато сильніше, ніж будь-коли до цього, цей слоган Трампа заявляє, що невизначений термін домінування викопного палива в енергетичній системі для них не проблема», — сказав Елкінд.  

«Люди в усьому світі потребують кліматичних рішень, не лише люди в країнах з дуже бідною економікою, а й населення США. Проте Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що не збирається вирішувати цю проблему під час свого перебування в Білому Домі».