Джерело: Financial Times

США вперше прямо націлені підірвати здатність Росії експортувати скраплений природний газ. Це може спричинити збої на глобальних енергетичних ринках, яких Вашингтон досі намагався уникнути.

Європейські країни продовжували імпортувати російський СПГ навіть після повномасштабного вторгнення Москви в Україну минулого року, що спровокувало енергетичну кризу після того, як Москва скоротила поставки на континент через трубопроводи. До недавнього часу США намагалися уникати переривання потоків, щоб не збільшувати тиск на союзників, які борються з дефіцитом.

Але на початку листопада Державний департамент США оголосив про санкції щодо нової російської розробки, відомої як Arctic LNG 2, фактично блокуючи можливість країнам Європи та Азії купувати газ з проекту, коли наступного року на ньому почнеться видобування – за словами чиновників, юристів та аналітиків.

Френсіс Бонд, фахівець із санкцій юридичної фірми Macfarlanes, сказав, що, націлившись на оператора проекту, США прагнуть «придушити проект у повному обсязі» та чинитимуть «тиск на будь-які неамериканські компанії, які планують придбати поставки Arctic LNG 2».

Не дивлячись на те, що США та їх союзники в минулому накладали санкції на російські енергетичні проекти у відповідь на війну в Україні, намагаючись позбавити їх фінансування та обладнання, це вперше, що поставки російського СПГ безпосередньо постраждають.

Офіційні особи США намагалися розмежувати існуючі поставки та ті, які мають надійти на ринок у відносно найближчому майбутньому, але визнали, що метою було зашкодити здатності Росії отримувати прибуток від продажу більшої кількості викопного палива.

«Ми не маємо стратегічного інтересу в скороченні глобальних поставок, що призвело б до підвищення цін на енергоносії в усьому світі, зменшуючи прибутки (Володимира) Путіна», — заявив Держдепартамент.

«Ми, а також наші союзники та партнери, однак, поділяємо великий інтерес у зниженні статусу Росії як провідного постачальника енергії поступово».

Arctic LNG 2, розташований на півострові Гидан в Арктиці, що дозволяє експортувати видобутий на ньому СПГ як на європейський, так і на азіатський ринки, стане третім великомасштабним СПГ-проектом Росії, підтримуючи амбіції Кремля стати провідним експортером у цій галузі. При повному виробництві обсяг становитиме п’яту частину російської мети – 100 мільйонів тонн СПГ щорічно до 2030 року, що більш ніж утричі перевищує актуальний обсяг російського експорту СПГ.

Очікується, що постачання СПГ на міжнародний ринок у рамках проекту розпочнеться в першому кварталі 2024 року. Ринкові аналітики стверджують, що ці обсяги трохи зменшать напруженість на світовому ринку СПГ, спричинену зростанням попиту в Європі.

Але консалтингова компанія Energy Aspects заявила, що виключає очікуваний обсяг виробництва Arctic LNG 2 зі свого моделювання попиту та пропозиції на наступний рік, заявивши, що санкції «звузять» ринок.

Arctic LNG 2 очолює російська приватна компанія «Новатек», яка володіє 60% акцій. Іншими акціонерами є французька TotalEnergies, дві китайські державні компанії та японське спільне підприємство між торговим домом Mitsui & Co та підтримуваним урядом Jogmec, кожна з яких володіє 10% акцій.

Шайста Ахтар, партнер і фахівець із санкцій юридичної фірми Mishcon de Reya, заявив, що обмеження США фактично заблокують проект для західних покупців.

«Якщо компанії збираються дотримуватися санкцій США – а це зробить більшість, якщо вони мають будь-які торгівельні відносини зі штатами – вони не будуть купувати газ, що надходить із проекту», — сказала вона. «За відсутності якоїсь ліцензії чи винятку».

Інвестори Arctic LNG 2 можуть отримувати газ з проекту відповідно до своєї частки. Для Total та її партнерів у спільному підприємстві це означало б близько 2 мільйонів тонн, коли проект буде на повному обсязі видобутку. Але відповідно до санкцій акціонери мають згорнути свої інвестиції до кінця січня наступного року.

Західні інвестори «можливо, можуть подати заявку на статус винятку з датами поступового виходу з проекту», зазначив Каушал Рамеш, керівник відділу аналітики СПГ Rystad Energy. Це може дозволити певній кількості СПГ надходити з проекту на ринки західних союзників, подібно до того, як Японії було дозволено імпортувати російську сиру нафту з проекту «Сахалін-2» понад граничну ціну.

У Mitsui заявили, що компанія «дотримуватиметься закону про санкції щодо відбору СПГ» і що «наразі розглядає конкретні деталі». Jogmec заявив, що «збирає інформацію від зацікавлених сторін і проводить ретельне розслідування прогресу ситуації».

У Total заявили: «Наслідки висунутих обмежень»... владою США щодо контрактних зобов’язань TotalEnergies у Arctic LNG 2 наразі оцінюються».
Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер, виступаючи на заході в четвер, заявив, що санкції на даний момент «не створюють серйозного ризику для поставок газу в Європу». Однак минулого тижня міністр промисловості Японії Ясунорі Нісімура зауважив, що «певний ступінь» впливу який ці санкції спричинять на Японію буде «неминучим».

США не націлені безпосередньо на інші великі СПГ-проекти Росії, «Ямал СПГ» і «Сахалін-2», які транспортують паливо до Європи та Азії.
Енн-Софі Корбо, газовий фахівець у Школі міжнародних і громадських справ Колумбійського університету, стверджує: якщо Arctic LNG 2 не почне експортувати, як планувалося, у 2024 році, це «подовжить напруження на ринках».

Санкції вдарять по довгострокових амбіціях Росії збільшити поставки СПГ і конкурувати з лідерами на ринку, такими як США і Катар. «Досягнення їх цілей неможливо», — сказав Лоран Русекас, газовий експерт і виконавчий директор S&P Global. «Надто важко, коли [Росія] виключена з багатьох частин фінансової системи та світової економіки».