ДЖЕРЕЛО: Бизнес Цензор

Енергетичний гігант проводить в регіоні Західної України здирницьку цінову політику, від якої страждають споживачі електроенергії – населення та підприємства, що не дає розвиватися місцевій економіці.

З введенням нової моделі ринку електроенергії ДТЕК намагається зберегти свої переваги на ринку енергоострову, вдаючись до тактики блокування імпорту електричної енергії з сусідніх держав, зокрема з боку Словаччини.

Водночас ДТЕК зменшує обсяги продажу електроенергії на ринку "на добу наперед" та на "внутрішньодобовому ринку", що змушує постачальників та їх споживачів отримувати електроенергію на балансуючому ринку за завищеною ціною.

Бурштинський енергетичний острів є однією з двох технічних зон, в межах яких працює українська енергетика. Другою є Об’єднана енергетична система України (ОЕС України).

Бурштинський енергоострів - це умовна територія, на якій розташовані електричні мережі Бурштинської теплової електростанції (ТЕС) разом з прилеглою до неї електромережею та власними споживачами електроенергії в межах Закарпатської та частково Івано-Франківської і Львівської областей і охоплює територію площею 27 тис. кв. км з населенням близько 3 млн чоловік.

Унікальність Бурштинського енергетичного острову полягає в тому, що він від’єднаний від ОЕС України та синхронізований з європейською системою – тому він дозволяє експортувати або імпортувати електроенергію у/із ЄС.

Технічна можливість перетікання Бурштинський енергоострів – країни ЄС складає 650 МВт (до 5700 млн. кВт*год на рік).

В Бурштинському енергоострові немає електроенергії від атомних електростанцій. Бурштинська ТЕС, що належить АТ "ДТЕК Західенерго" Ріната Ахметова, є основним виробником електроенергії для енергоострову (близько 90% від загального обсягу електроенергії у цій зоні).

Решту електроенергії в острові виробляють Калуська та Дрогобицька теплоелектроцентралі (ТЕЦ), Теребле-Ріцька гідроелектростанція (ГЕС).

Незначну частку у виробленні електроенергії острову складають електростанції, що працюють на відновлювальних джерелах енергії (ВДЕ): вітрові, сонячні, міні (мікро) гідроелектростанції та біоенергетичні електростанції.

Вироблення електроенергії на Бурштинському енергетичному острові

 

Основними споживачами електричної енергії на Бурштинському енергоострові є населення та юридичні особи (бізнес, комунальні підприємства).

Основні поставки здійснюють постачальники афілійовані з трьома обласними енергорозподільчими компаніями: Львівобленерго, Прикарпаттяобленерго та Закарпаттяобленерго.

Споживання острова складає: у зимовий період, максимально – 1050-1150 МВт (історичний максимум 03.02.2012 – 1197 МВт); у літній період, мінімально – 450-500 МВт.

Споживання електричної енергії на Бурштинському енергетичному острові в розрізі обласних енергорозподільчих компаній

 

Споживання електричної енергії на Бурштинському енергетичному острові в розрізі категорій споживачів 

 

Таким чином, левову частку ринку електричної енергії на Бурштинському енергоострові контролює компанія АТ "ДТЕК Західенерго", використовуючи монопольне становище Бурштинської ТЕС.

Як свідчать наведені дані, можливості з виробництва електричної енергії достатні для забезпечення потреб споживачів енергоострову.

Проте, вони використовуються не в повному обсязі, а компанія-монополіст на власний розсуд, керуючись своїми бізнес-інтересами, регулює кількість виробленої електроенергії.

Окрім власної виробленої електроенергії потреби споживачів енергоострову може задовольняти електроенергія, що імпортується з країн Європи.

Для цього на острові створені можливості трансграничного перетікання: Україна – Румунія (200 МВт), Румунія – Україна (200 МВт); Україна – Угорщина (455 МВт), Угорщина – Україна (450 МВт); Україна – Словаччина (400 МВт) та Словаччина – Україна (400 МВт).

Пропускна здатність міждержавних ліній електропередач (ЛЕП)

 

Аналіз ринків електричної енергії в сусідніх європейських країнах, з якими в України є трансграничні перетікання, свідчить про те, що найбільш дешеву електричну енергію до України може експортувати Словаччина (нетто експортер) – базова експортна ціна 40,85 Євро за 1 МВт, в той час, як в Угорщині (як правило нетто імпортер) та Румунії (як правило нетто імпортер) ціни знаходяться на однаковому рівні – базова експортна ціна 61,79 Євро за 1 МВт та є значно вищими (на 51%) ніж у Словаччині.

Варто також взяти до уваги вартість виробництва електроенергії у деяких країнах-сусідах України. Так, у Словаччині вона складає близько 1,20 грн. за 1 кВт*год, в РФ - 0,90 грн. за 1 кВт*год, в Білорусі - 1,37 грн. за 1 кВт*год. Для порівняння, в Україні завдяки монопольному становищу на вітчизняному ринку електроенергії компанії ДТЕК ця цифра складає 1,75 грн. за 1 кВт*год без НДС.

Історично Бурштинська ТЕС створювалась як базова генерація регіону Східної Європи, а інтеграція її потужностей з європейською мережею системних операторів передачі ENTSO-E могла б приносити Україні доходи від експорту електроенергії до Румунії, Угорщини, Словаччини. Це дозволило б розвивати економіку західних областей України, вкладати кошти у соціальні та інфраструктурні проекти.

До того ж, Бурштинська ТЕС, в разі підтримання її роботи в належному стані, могла б також забезпечувати споживачів Бурштинського енергоострову електроенергією за адекватною ціною.

Натомість внаслідок недбалого господарювання протягом останніх десятиліть електростанція наразі здатна працювати з потужністю, більш ніж на половину меншою від проектної.

Не секрет, що з кінця 1990-х років на Бурштинській ТЕС не вкладалися гроші в оновлення основних засобів. Це призвело до того, що замість повного забезпечення потреб в електричній енергії на Бурштинському енергоострові та розвитку експортних можливостей, регіон змушений імпортувати електроенергію з сусідніх країн за ринковими цінами.

За бездіяльності Антимонопольного комітету сьогодні склалася ситуація, за якої Бурштинська ТЕС займає монопольне становище на ринку електроенергії в регіоні Західної України.

А політика профільних органів державної влади – Міністерства енергетики України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг призвела до того, що наразі електростанція може дозволити собі неефективно працювати та не інвестувати у основні засоби.

При цьому Бурштинська ТЕС, керуючись положеннями Закону України "Про публічні закупівлі", закуповує вугілля поза конкурсом, що створює умови для корупційних оборудок на ринку. І все це відбувається за мовчазної згоди Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

В результаті – високі, економічно необґрунтовані ціни на електроенергію на Бурштинському енергоострові. Ціна електроенергії "на ринку на добу наперед" на Бурштинському острові тепер на 13%-60% вища від ціни електроенергії в ОЕС України.

Її, як завжди, змушені сплачувати споживачі регіону, забезпечуючи надприбутки для монополіста – компанії ДТЕК. Про розвиток власне регіону, про зміцнення його економічного потенціалу тут взагалі не йдеться.

Кошти від сумнівної діяльності енергетичного гіганта йдуть на зарплатню численним лобістам, піарникам та афілійваним ЗМІ, які мають кожного дня відбілювати імідж ДТЕКа, посилюючи його вплив на ринку.

З 1 липня 2019 року в Україні запроваджено нову модель ринку електричної енергії. Основною її метою стало створення ефективного та конкурентного ринку електричної енергії в Україні, забезпечення дотримання балансу інтересів споживачів, виробників та природних монополій.

Головне очікування споживачів від нового ринку електроенергії – конкуренція повинна знизити ціну!

Проте, ДТЕК змогла підлаштуватись і під умови нового ринку. Прагнучи зберегти монопольно високі ціни на ринку, теплова генерація разом з пов’язаними з нею компаніями-трейдерами (ТОВ "Д.Трейдінг") намагається контролювати та навіть зупинити імпорт електроенергії зі Словаччини, Угорщини та Румунії.

Наочним прикладом є ситуація знову ж таки на Бурштинському енергоострові, де корпорація ДТЕК захищає монопольне становище Бурштинської ТЕС шляхом блокування міждержавного перетину, перешкоджаючи надходженню на енергоострів більш дешевої електроенергії зі Словаччини в обсязі 300 МВт кожної години (а це близько половини споживання енергоострову).

Як свідчить аналіз аукціонів з торгівлі електроенергією на платформі НЕК "Укренерго" за результатами доби та за результатами місяця, найбільш активним трейдером на ринку імпорту/експорту електроенергії на Бурштинському енергоострові є компанія ТОВ "Д.Трейдінг", яка не тільки імпортує електроенергію із Словаччини та Угорщини, а й експортує її до Румунії, Словаччини та Угорщини.

 

Зазначена компанія ТОВ "Д.Трейдінг", починаючи з серпня 2019 р., на добових аукціонах систематично викупляла найбільший обсяг потужності на перетинах Словаччина - Україна та Угорщина – Україна по завищеним цінам, блокуючи доступ до потужності іншим трейдерам.

Завдяки таким діям, обсяг фактичного імпорту з цих країн складав лише третину пропускної спроможності.

Результати аукціону на жовтень по Угорщині

 

Внаслідок тактики з викупу потужності ДТЕКу напрямок міждержавного перетину Словаччина – Україна з боку України залишався повністю викупленим по завищеним цінам. В той же час, напрямок міждержавного перетину Словаччина – Україна з боку Словаччини залишався вільним.

ДТЕК викупляє всі перетини з боку України (собі в збиток), при цьому не імпортує електроенергію через ці перетини. Приклад – торги від 19 вересня 2019 року

Перетини з боку Словаччини вільні. Приклад – торги від 19 вересня 2019 року

Таким чином, викуп потужності перетину з української сторони за економічно невиправданими цінами та одночасна наявність вільної пропускної спроможності із словацької сторони свідчить про штучне блокування міждержавних перетинів з боку ТОВ "Д.Трейдінг" в інтересах АТ "ДТЕК Західенерго".

В результаті, монополісту вдається зберегти своє становище та підтримувати ціни на високому рівні, що негативно позначається на економіці регіону, адже від високих цін потерпають споживачі електроенергії.

Кінцевими споживачами електроенергії є промислові підприємства, бізнес, який зацікавлений у підвищенні конкурентоспроможності своєї продукції та, відповідно, у більш низькій ціні ресурсів, які він споживає.

Бізнес зацікавлений заключати двосторонні договори з АЕС, у збільшенні частки АЕС на ринку "на добу наперед", проте існуюча система державного регулювання ринку електроенергії не дозволяє це зробити.

Держава сьогодні не впливає на те, що споживачі не можуть купляти більш дешеву імпортну електроенергію, коли ТЕС не хочуть знижувати вартість, а АЕС не можуть постачати її за двосторонніми договорами.

Більше того, в країні склалася ситуація, за якої енергетичний монополіст може диктувати свої умови на ринку, а усі причетні державні органи при цьому жодним чином не реагують та не вживають жодних заходів.

Завдяки цьому споживачі змушені купляти більш дорогу електроенергію у вітчизняних ТЕС, що на 70% належать відомому олігарху, та на яких спалюється вугілля, що на 80% видобувається на шахтах того ж олігарха.

ДТЕК може експортувати електроенергію по 5-6 центів/кВт*год до Угорщини, а постачати її на ринок "на добу наперед" за такою ж ціною відмовляється. В той же час, монополіст купляє перетин на словацько-українському кордоні витрачаючи шалені кошти на підвищення ціни, що робить економічно недоцільним імпортне постачання електроенергії для всіх інших трейдерів.

Цікава ситуація: держава дозволяє імпортувати з РФ вугілля, ядерне паливо, опікується транзитом газу через свою ГТС, проте не дозволяє постачальникам та кінцевим споживачам купляти імпортну електроенергію походження з РФ.

Україна має найдешевшу у світі електроенергію від АЕС, одну з найдешевших від ПрАТ "Укргідроенерго", обсяг яких перевищує 65% потреби в країні, при цьому електроенергетика не може запропонувати вітчизняним підприємствам, промисловості, яка забезпечує 10-15 млн робочих місць, сплачує податки до бюджету та пенсійного фонду, ціни, нижчі за ціни в Білорусі, РФ та Європі.

Водночас вітчизняна електроенергетика програє конкурентну боротьбу іншим країнам, в тому числі й РФ. Підприємства, що споживають електроенергію, змушені втрачати ринки для своєї продукції в інших країнах через зростання вартості електроенергії на 20-40%, як це сталося у липні 2019 року.

Складається враження, що Уряд збирається розбудовувати економіку, збільшувати ВВП на 5% саме за рахунок зростання вартості електроенергії для вітчизняного промислового споживача.

Лише нещодавно Антимонопольний комітет відкрив розслідування по зловживанню компанією ДТЕК у Бурштинському острові. Певне занепокоєння з приводу блокування ДТЕКом можливості імпорту електричної енергії з сусідніх держав, зокрема із Словаччини, висловила й Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Час покаже, наскільки ефективними будуть їх дії, а поки що монополіст контролює ринок та отримує надприбутки.

Це ненормальна ситуація, ніде у світі так не знущаються над своїми споживачами, тому її треба міняти. Першочерговими кроками для цього вбачаються такі.

Необхідно припинити вплив домінуючих монополій на імпорт шляхом заборони участі в аукціонах на розподіл перетину. Одному трейдеру неможна продавати більше 30% доступних потужностей.

Аукціони з викупу потужності необхідно синхронізувати з операторами магістральних мереж сусідніх країн.

Необхідно запровадити принцип: купив перетин - привези електроенергію або сплати штраф, що включає оплату перетину за результатами аукціону та вартість непривезеної електроенергії за ціною балансуючого ринку. Всі виручені від аукціонів та штрафів гроші потрібно направити на розширення трансграничного перетину.

За умови впровадження таких змін у регулюванні ринок нарешті стане конкурентним, Україна зміцнить свою енергетичну безпеку, наблизиться до європейських стандартів у енергетиці, а споживачі отримуватимуть електроенергію за адекватними цінами, що створить умови для економічного зростання.