Джерело: Financial TImes

Рейтингове агентство заявляє, що інвестори ігнорують ESG (Environmental Social Governance), коли кредитують деякі компанії, що займаються видобуванням та торгівлею викопним паливом.

Нафтогазові компанії практично не стикаються з додатковими витратами на позики порівняно з меншими забруднювачами, незважаючи на зусилля ООН і міжнародних організацій заохотити банки та великих інвесторів скоротити кредитування сектору викопного палива, який є причиною глобального потепління.

Відповідно до аналізу S&P Global Ratings, з яким ознайомилася Financial Times, з 2010 року витрати на позики для нафтогазових компаній у США та Європі значною мірою віддзеркалюють витрати інших емітентів боргових зобов’язань, за винятком різкого падіння цін на сировинні товари.

«Занепокоєння навколишнім середовищем, здається, далеко не найважливіший фактор для фінансування нафтогазових компаній», — вважають аналітики рейтингового агентства.

Майкл Альтберг, керуючий директор агентства та один із авторів звіту, сказав: «Це показує, що кредитори насправді не впроваджують премії за фактори, пов’язані з [екологічними, соціальними та державними] факторами».

Фінансові ініціативи, пов’язані з кліматом, такі як Glasgow Financial Alliance for Net Zero, коаліція банків, створена в 2021 році, щоб збігтися з кліматичним самітом ООН і очолювана колишнім губернатором Банку Англії Марком Карні, «все ще не вплинули на доступ до ринку капіталу для нафти і емітенти газу», – виявило S&P. 

Це незважаючи на те, що на нафту і газ припадає більше половини глобальних викидів вуглекислого газу, пов’язаних з енергетикою, у 2022 році, згідно з даними S&P, і багато європейських і американських банків приєдналися до кліматичних ініціатив, таких як скликаний ООН Net Zero Banking Alliance для декарбонізації економіки. 

Немає «премії» для купівлі облігацій, випущених нафтогазовими компаніями, сказав один кредитний інвестор Financial Times, додавши, що екологічні, соціальні та управлінські критерії їхньої організації не обмежують інвестиції в облігації, випущені компаніями, що працюють на викопному паливі.

S&P повідомило, що понад 40 відсотків банків, компаній, що надають фінансові послуги, і страховиків взяли на себе зобов’язання скоротити прямі викиди від своєї діяльності та непрямі викиди від енергії, яку вони купують, відомі як сектор 1 і сектор 2.

Але лише п'ята частка зобов'язалася скоротити масштабні викиди, які пов'язані з їх інвестиційною та кредитною діяльністю. Обмеження цих непрямих викидів можуть лімітувати здатність нафтогазового сектору співпрацювати з банками у питаннях грошових позик.

Банківський альянс Net-Zero, скликана ООН група провідних світових банків, орієнтованих на декарбонізацію, обговорює додавання викидів, пов’язаних із послугами, які надають банки, такими як залучення боргу та капіталу від імені клієнтів, до своїх інструкцій щодо кліматичних цілей. Учасники проголосують за запропоновані оновлення інструкцій у квітні 2024 року.

Однак різке зростання цін на енергоносії, викликане повномасштабним вторгненням Росії в Україну, поставило енергетичну безпеку на порядок денний політиків, а рекордні прибутки від високих цін на нафту і газ підвищили прибутки компаній і ціни на акції.

«Нафта і газ не зникнуть. «Вони отримуватимуть шматок енергетичного пирога, але трохи менший», — сказав Томас Воттерс, керуючий директор S&P Global Ratings та один із авторів звіту.

Хоча з 2021 року кількість нових облігацій нафтогазових компаній скоротилася, S&P пояснює це високим рівнем готівкового забезпечення компаній, що також допомогло їм виплатити борги. Справа була пов’язана з «нижчими потребами у фінансуванні на відміну від проблем з доступом до ринку».

Міжнародне енергетичне агентство нещодавно спрогнозувало, що світовий попит на нафту, газ і вугілля досягне піку до 2030 року через розширення використання відновлюваних джерел енергії та електромобілів.

S&P очікує, що фінансування стане важчим для менших нафтових і газових гравців, оскільки глобальний попит на нафту і газ падає, але зазначило, що співпраця з банками залишатиметься доступною для великих компаній.

«Дрібні компанії не отримують такого прибутку, як крупні гравці», — сказав Воттерс. «У міру посилення регулювання кошти будуть надаватися компаніям, які мають краще портфоліо заробітку».