Енергетична рівновага: що треба для створення балансуючих потужностей в Україні

Time to read
less than
1 minute
Read so far

Енергетична рівновага: що треба для створення балансуючих потужностей в Україні

вт, 10/01/2019 - 19:01
Posted in:
0 comments

І як їхня робота регулюється у правовому полі

ДЖЕРЕЛО: MIND

В останні місяці швидке зростання відновлюваної генерації в Україні викликає питання щодо платежів виробникам електроенергії із відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та забезпечення балансуючих потужностей. 27 серпня 2019 року комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг провів нараду щодо подальших платежів виробникам ВДЕ та законодавчого регулювання державної підтримки розвитку проектів у сфері відновлюваної енергетики. Станом на ІІІ квартал 2019 року загальна потужність об’єктів ВДЕ в Україні складає 4,6 ГВт. 

Що стосується балансуючих потужностей, то це питання також активно обговорюється. Зокрема, 16 вересня Українська вітроенергетична асоціація провела семінар «Інтеграція відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) до енергосистеми – обмеження чи нові можливості». Про особливості правового регулювання створення в Україні потужностей для балансування ВДЕ Mind розповіла Марина Гріцишина, експерт-консультант з енергетичних проектів.

Відповідно до прогнозів НКРЕКП, до кінця 2019 року очікується збільшення встановленої потужності об’єктів ВДЕ до 5,5 ГВт. Найбільша частина струму із таких джерел в Україні виробляється за допомогою енергії сонця та вітру. Зокрема, наприкінці 2019 року очікується 4 ГВт встановленої потужності сонячних електростанцій (СЕС) та 1,1 ГВт – вітрових електростанцій (ВЕС).

Проте для СЕС та ВЕС притаманне нестабільне виробництво електроенергії, яке залежить від погодних умов. Це призводить до похибок у прогнозуванні виробництва електроенергії із ВДЕ та створює небаланси. Для забезпечення стабільної роботи Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України в разі збільшення виробництва електроенергії із ВДЕ є різні механізми. Зокрема, впровадження більш точних методів прогнозування, встановлення відповідальності за небаланси та використання балансуючих потужностей.

Що таке балансуючі потужності?

Для балансування електричної енергії зазвичай використовують наступні засоби:

  • генерація електроенергії маневровими потужностями;
  • використання акумуляційних технологій;
  • імпорт електроенергії з інших країн;
  • управління попитом.

До балансуючих потужностей з цього переліку можна віднести генерацію електроенергії маневровими потужностями та використання акумуляційних технологій.

Балансуючі потужності потрібні для «врівноваження» потоків електроенергії в реальному часі на балансуючому ринку. Раніше Mind вже розповідав про особливості роботи балансуючого ринку України.

З метою безпечного функціонування ОЕС оператором системи передачі забезпечується балансування енергосистеми. Під цим мається на увазі процес постійного підтримання відповідності між споживанням та обсягом виробництва електричної енергії на вітчизняних електростанціях та її імпорту.

Балансуюча електрична енергія використовується для балансування в реальному часі:

  • обсягів виробництва та імпорту електроенергії;
  • обсягів споживання та експорту електроенергії;
  • врегулювання системних обмежень.

Хто забезпечує балансування на ринку?

Резерв генеруючих потужностей для цілей балансування на ринку електричної енергії повинен забезпечувати оператор системи передачі – НЕК «Укренерго». Для цього щороку компанія розробляє звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей. Цей звіт затверджується НКРЕКП та оприлюднюється на офіційному сайті «Укренерго».

Наприкінці 2018 року тривали відкриті обговорення звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей за 2018 рік. Проте, незважаючи на неодноразові доопрацювання та накладання штрафів, звіт досі не затверджений НКРЕКП. Раніше Mind розповідав про цю ситуацію.

Важливо зазначити, що звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей оператора системи передачі потрібен не лише для визначення резерву таких потужностей. Річні квоти для проведення аукціонів підтримки виробників ВДЕ будуть визначатися Кабінетом міністрів України також з урахуванням цього звіту. З огляду на те, що звіт за 2018 рік досі не затверджено, постає питання: а чи реальним є встановлення річних квот для аукціонів ВДЕ до 1 грудня 2019 року.

Наразі розміщений на сайті «Укренерго» звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей за 2018 рік містить можливі ризики та заходи їхньої мінімізації. Зокрема, вказує як ризик – розвиток ВДЕ, не узгоджений з можливостями забезпечення їх балансування, та передбачає наступні можливі заходи:

  • реконструкції вугільних блоків з підвищенням маневрених характеристик;
  • впровадження електростанцій зі швидким стартом;
  • впровадження високоманеврової газової генерації;
  • впровадження акумуляційних технологій;
  • використання потужностей ТЕС для заміщення АЕС;
  • квотування впровадження ВДЕ за системою аукціонів;
  • використання відмови у приєднанні електростанції з негарантованою потужністю до мереж.

Квотування ВДЕ та відмови у приєднанні є досить спірними заходами для мінімізації ризику та забезпечення балансування. Проте, всі інші запропоновані заходи можна поділити на дві основні групи: нові маневрені потужності та потужності для акумулювання електричної енергії.

Що являють собою нові маневрені потужності

В тому випадку, коли генеруючих потужностей недостатньо для забезпечення безпеки постачання електричної енергії, законом передбачено:

  • будівництво генеруючих потужностей за конкурсом;
  • виконання заходів з управління попитом.

Перше передбачає:

  • будівництво нової генеруючої потужності;
  • реконструкцію (модернізацію) діючої генеруючої потужності;
  • продовження строку експлуатації енергоблоків атомних електростанцій.

Під заходами управління попитом передбачається комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування енергосистеми за рахунок тимчасової зміни споживання електричної енергії на договірних засадах. Наприклад, різні умови споживання у денні та нічні години.

Оператор системи передачі повинен розробити пропозиції щодо конкурсу на нові генеруючі потужності протягом 30 днів після затвердження НКРЕКП звіту з оцінки відповідності (достатності) таких потужностей. Пропозиції подаються в Міненерго. І вже за поданням міністерства Кабмін приймає рішення про проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності.

Для переможців конкурсу на будівництво генеруючих потужностей передбачаються певні стимули:

1) плата за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності;

2) сприяння оформленню прав на землю для будівництва нової генеруючої потужності;

3) застосування механізмів державно-приватного партнерства;

4) надання державної допомоги.

При цьому плата за послугу із забезпечення розвитку генеруючих потужностей сплачується оператором системи передачі.

Будівництво та реконструкція генеруючих потужностей має здійснюватися учасниками ринку, визначеними за результатами конкурсу.

Що таке потужності для акумулювання електроенергії

До потужностей з акумулювання електричної енергії можна віднести гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) та системи акумуляції електроенергії.

Наразі в Україні працюють три ГАЕС:

  • Київська ГАЕС зі встановленою потужністю 235 МВт;
  • Ташлицька ГАЕС з встановленою потужністю 906 МВт;
  • Дністровська ГАЕС з встановленою потужністю 2268 МВт.

Усі ці станції входять до складу ПрАТ «Укргідроенерго», яке модернізує їх, залучаючи кошти міжнародних фінансових установ – зокрема, ЄБРР та Міжнародного інвестиційного банку. Так, у липні 2019 року введено модернізовану турбіну №2 Київської ГАЕС, яка може запускатися протягом кількох секунд та забезпечує потужність 47 МВт. Також «Укргідроенерго» планує будівництво Канівської ГАЕС з встановленою потужністю 1000 МВт.

Крім ГАЕС до складу «Укргідроенерго» входять гідроелектростанції (ГЕС).

За попередніми даними «Укренерго», робота «Укргідроенерго» дозволяє здійснювати балансування енергосистеми до 21% під час збільшення виробництва та до 12% при його зменшенні.

Однак участь «Укргідроенерго» у балансуванні ВДЕ – це не найкраще технічне рішення для ВДЕ: ця можливість обмежена покладеними на компанію спеціальними обов’язками. Так, 35% електроенергії, виробленої гідроелектростанціями, продається ДП «Гарантований покупець» у рамках виконання спецобов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів.

Загалом у світі, крім використання ГАЕС, для балансування досить активними темпами впроваджуються системи акумуляції енергії.

Так, до найбільших таких систем (потужність вище 100 МВт) належать:

  1. Центр зберігання енергії FPL з потужністю 409 МВт
  • буде збудований Florida Power & Light Company до 2021 року в США;
  1. Акумуляторний проект Moss Landing Battery з потужністю 300 МВт:
  • Буде збудований Vistra Energy до кінця 2020 року в США;
  1. Проект Скелетон Крик з потужністю системи акумуляції енергії 200 МВт: 
  • Найбільший гібридний проект відновлюваної енергетики в США, що буде реалізований NextEra Energy Resources до 2023 року та буде складатись із 250 МВт ВЕС, 250 МВт СЕС та системи акумуляції енергії – 200 МВт.

Незважаючи на те, що найбільші проекти будівництва систем акумуляції енергії знаходяться в США, найбільша збудована акумуляційна система знаходиться в Австралії. Це всім відома система зберігання електроенергії Hornsdale, яка була збудована Ілоном Маском за 100 днів.

В країнах ЄС також впроваджуються системи акумуляції електроенергії та встановлене певне регулювання для цих систем. Зокрема, 5 червня 2019 року була затверджена Директива про спільні правила для внутрішнього ринку електроенергії 2019/944.

Директивою передбачаються наступні основні умови застосування систем акумулювання:

  • Оператори системи передачі та оператори системи розподілу не можуть володіти або експлуатувати систему акумулювання електроенергії (energy storage), крім певних виключень.
  • Послуги зберігання енергії повинні бути ринковими та конкурентоспроможними. При цьому слід уникати перехресного субсидування між зберіганням енергії та функціями розподілу чи передачі.
  • Оператор системи передачі повинен встановлювати прозорі та не дискримінаційні процедури підключення нових генеруючих установок та зберігання до системи передачі. Крім того, оператор системи передачі не має права відмовити у підключенні нової генеруючої установки чи системи зберігання на підставі можливих майбутніх обмежень наявних потужностей.

В Україні використання систем акумуляції енергії не врегульовано на законодавчому рівні. Лише в квітні цього року Верховна Рада прийняла зміни до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо можливості надавати надбавку до «зеленого» тарифу у разі використання систем акумуляції електроенергії на СЕС. Проте, цю надбавку можливо отримати лише у разі виробництва систем акумуляції енергії в Україні.

Крім того, Законом про аукціони, передбачено протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та подати до Верховної Ради України законопроект про запровадження стимулюючих механізмів встановлення на електростанціях потужностей для акумуляції електричної енергії;

З огляду на вищенаведене, значне збільшення встановлених потужностей ВДЕ потребує вирішення питання щодо балансуючих потужностей. У той же час, впровадження балансуючих потужностей обмежено відсутністю затвердженого НКРЕКП звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей та правового регулювання застосування систем зберігання електроенергії.