ДЖЕРЕЛО: Урядовий Портал

Зусилля Уряду з реформування енергетичного сектору має на меті вивести енергетичний комплекс України на принципово новий, якісний рівень розвитку, привести його у відповідність до норм та стандартів ЄС, лібералізувати та сформувати повноцінні ринки природного газу й електроенергії з прозорим та конкурентним ціноутворенням та належним захистом вразливих споживачів. Ці дії також покликані оптимізувати енергетичний баланс та підвищити економічну, енергетичну й екологічну безпеку, особливо в умовах зовнішньої агресії. Основною ціллю цих перетворень є зміцнення енергетичної незалежності України, надійне забезпечення потреб суспільства та економіки в паливно-енергетичних ресурсах та створення міцного підґрунтя для сталого енергетичного майбутнього країни.

Ключові результати

Навіщо щось змінювати?

Енергетика – одна зі стратегічно важливих галузей економіки України, від успіху, стабільності та сталого розвитку якої залежать життєдіяльність та якість більшості сфер життя суспільства, а також безпосередньо добробут громадян. Важливе значення український енергетичний сектор має і у глобальному вимірі, адже Україна відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки всього європейського континенту.

На сьогодні паливно-енергетичний сектор України працює надійно і безперебійно. Водночас для досягнення цілей, визначених Енергетичною стратегією України до 2035 року, серед яких ключовою є інтеграція до європейських енергетичних ринків, потрібна широкомасштабна модернізація та реформування. Це і модернізація та будівництво повітряних ліній електропередачі, і підстанцій, і впровадження ринкових механізмів, адже на ринку доводиться конкурувати. Водночас низький рівень енергоефективності, зношення енергетичної інфраструктури, залежність від імпортного постачання енергетичних ресурсів – це ті нагальні проблеми, які потребують розв’язання.

Українська енергетика має значний потенціал для залучення інвестицій. Проте протягом тривалого періоду в галузі бракувало прозорих, конкурентних та зрозумілих правил гри для учасників ринку, панували монополії та зарегульованість. Усе це сукупно і створювало той негативний ефект, який перешкоджав активному поступальному розвитку і модернізації української енергетики. Система перехресного субсидіювання та дотацій із бюджету стримувала зростання цін на енергоносії для населення, водночас вимивала величезні кошти з бюджету, створювала нерівні умови, перешкоджаючи модернізації та розвитку, впровадженню нових технологій на підприємствах ПЕК.

Реформування спрямоване на те, щоб привести національне законодавство у відповідність до законодавства, норм та стандартів ЄС, що передбачено Договором про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Завершення імплементації європейського законодавства, впровадження європейських стандартів не лише сприятиме прискоренню позитивних перетворень в енергетичному секторі України, а й допоможе вивільнити значний потенціал країни у новітніх сегментах енергетичної галузі, таких як відновлювана енергетика. А сукупно усі ці кроки сприятимуть зміцненню енергетичної незалежності нашої держави та підвищенню якості послуг для побутових споживачів.

Що передбачає реформа?

Базовий галузевий документ – Енергетична стратегія України на період до 2035 року – заклав низку змін і передбачає три етапи перетворення енергетичної галузі України, відповідно до яких формування нормативно-правової бази  має відбутися до 2020 року. Слідом передбачений перехід до етапів розвитку – оптимізації та інноваційного розвитку енергетичної інфраструктури (до 2025 року) та забезпечення сталого розвитку галузі (до 2035 року).

Водночас основи реформування енергетичного сектору України були закладені у 2014 році Угодою про Коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України VIII скликання, закріплені Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року та  передбачають такі пріоритети:

1. Підвищення енергетичної незалежності

Питання енергетичної незалежності України особливо загострилося з початком російської гібридної агресії проти нашої країни. Агресивні дії в економічній сфері, постійний шантаж російських державних корпорацій та загроза зриву постачання енергетичних ресурсів з Росії (природного газу, ядерного палива, нафти та нафтопродуктів) змусили Уряд поглянути на питання енергетичної незалежності принципово по-новому.

Плани Уряду з підвищення енергетичної незалежності включають передусім диверсифікацію джерел і шляхів постачання енергоресурсів до України, що покладе край абсолютній залежності енергетичного сектору країни від Росії.

Ще одна важлива складова цього процесу – збільшення вітчизняного виробництва енергетичних ресурсів. Для цього було проведено суттєву дерегуляцію видобувної галузі: скорочено кількість дозволів та погоджень, скасовано низку застарілих вимог. Також було комплексно оновлено правила надрокористування в Україні, скасовано непрозорий механізм видачі спецдозволів на користування надрами.

Безумовно, підвищення енергетичної незалежності неможливе без модернізації національної енергетичної інфраструктури, залучення нових сучасних ефективних та енергоощадних технологій. Найбільш ефективним шляхом вирішення цієї проблеми виглядає збільшення вітчизняних та іноземних інвестицій в енергетику. Саме з цією метою Уряд провадить роботу з демонополізації енергетичного сектору, розвитку конкуренції, впровадження європейських норм та ринкових принципів роботи в енергетиці. Прозорий і чесний енергетичний ринок зі зрозумілими правилами гри – запорука поступального розвитку української енергетики.

2. Впровадження принципів Третього енергетичного пакету ЄС

Україна є повноцінним учасником Енергетичного Співтовариства – міжнародної організації, що включає у себе як країни-члени ЄС, так і країни з-поза меж ЄС. Метою Енергетичного Співтовариства є лібералізація та інтеграція енергетичних ринків країн-членів, й імплементація принципів Третього енергетичного пакету ЄС є зобов’язанням України у рамках цієї організації.

Утім значення Третього енергопакету для України є значно більшим і є частиною ширших змін, які передбачають перебудову вітчизняного енергетичного ринку на основі норм ЄС та приведення його у відповідність до єдиних європейських стандартів. Прийняті два базові Законі України «Про ринок електричної енергії» та «Про ринок природного газу» заклали основи до імплементації норм та правил європейських країни на енергетичних ринках України.

У той же час кінцевою і головною метою зусиль Уряду щодо впровадження принципів Третього енергопакету є створення в Україні повноцінних ринків природного газу та електроенергії. Це, своєю чергою, дозволить нашій країні інтегруватися до єдиної європейської системи транспортування газу ENTSO-G, а також до єдиної європейської енергетичної системи ENTSO-E.

У практичній площині впровадження принципів Третього енергопакету означає реформування ринків електроенергії та газопостачання, а також реформування корпоративного управління державних компаній-операторів (на кшталт НАК “Нафтогаз України”). Зокрема, принципи Третього енергопакету передбачають так званий анбандлінг – відокремлення функцій оператора систем розподілу від функцій постачання, створення оператора ринку. Такі зміни у підсумку зроблять постачання електроенергії та природного газу споживачам більш надійним, посилять захист їхніх прав, а сам ринок зроблять більш прозорим, конкурентним та інвестиційно привабливим.

3. Забезпечення енергоефективності та енергозбереження

Неефективне використання енергоресурсів, втрати тепла в будинках, які не мають термоізоляції, та електроенергії в мережах, енерговитратне  виробництво обертається для України величезними збитками  та впливає на рівень національної енергетичної безпеки, економічного розвитку, собівартості продукції, екології, а також, елементарно, на якість та вартість життя громадян. За оцінками фахівців, лише неефективне споживання енергії на опалення житлових та громадських будівель в Україні породжує втрати розміром у 3 млрд. доларів США щороку (або 3% від національного ВВП). Так само великі збитки спричиняє для країни і застосування застарілих та неефективних технологій у промисловості.

Таким чином, зусилля Уряду у сфері енергоефективності і енергозбереження спрямовані передусім на те, щоб стимулювати учасників ринку і рядових побутових споживачів ефективно використовувати енергоресурси, впроваджувати енергоощадні та енергоефективні технології. Особлива увага у цьому питанні приділена термомодернізації житлового фонду, адже 85% житлових будинків в Україні не розраховані на економне споживання енергії.   

У ході реалізації заходів з підвищення енергоефективності і енергозбереження в Україні раніше вже була впроваджена програма так званих “теплих кредитів”. Водночас, заходи у рамках нинішньої енергетичної реформи передбачають перехід до більш системної діяльності у цій сфері. Це і налагодження системи енергетичної сертифікації будівель, і впровадження новітньої системи енергоаудиту, і створення Фонду енергоефективності, який підтримуватиме різноманітні ініціативи населення щодо енергоефективності.

4. Розвиток відновлюваної енергетики

Розвиток відновлюваної (або зеленої) енергетики є не просто популярним світовим трендом в енергетиці наших днів, а й має велике глобальне значення. Горючі корисні копалини, які є основою виробництва енергії у сучасному світі, мають обмежені запаси, які рано чи пізно будуть вичерпані. Отже, завдання не лише України, а й усіх країн, які дбають про власне майбутнє – збалансувати виробництво електроенергії так, щоб не залежати виключно від ресурсів, доступних лише тимчасово.

Для України активне використання відновлюваних джерел енергії є особливо важливим, адже наша країна імпортує частину традиційних паливно-енергетичних ресурсів. Таким чином, збільшення частки “зеленої енергії” вписується у загальну національну стратегію диверсифікації джерел енергоносіїв і сприятиме зміцненню енергетичної незалежності.

Зусилля Уряду у цій сфері спрямовані передусім на збільшення інвестиційної привабливості сектору, впровадження законодавчих змін, які зроблять роботу ринку більш прозорою і зрозумілою, допоможуть залучити у країну новітні технології. Передбачено і розширення механізму заохочення генерації електроенергії з відновлюваних джерел, зокрема перехід від інструменту “зеленого тарифу” до інструменту “зеленого аукціону”. Загалом Уряд планує збільшити частку енергії з відновлюваних джерел у структурі загального споживання до рівня 11% у 2020 році.

Що вже змінилось завдяки реформі?

• Диверсифікація джерел постачання природного газу: Україна вже четвертий рік поспіль обходиться без закупівлі газу в Росії, натомість імпортуючи паливо у реверсному режимі з країн ЄС. Зокрема, у 2018 році постачання газу державній компанії НАК “Нафтогаз України” здійснювали 18 європейських компаній-постачальників.
• Надрокористування: у 2018 році Уряд скасував суперечливий і непрозорий механізм видачі спецдозволів на надрокористування. Натомість впроваджується практика відкритих аукціонів для отримання ліцензій на розробку родовищ та видобуток копалин. Перший такий аукціон відбувся у жовтні 2018 року. У 2019 році Держгеонадра планує виставляти ліцензії на аукціони через систему “Prozorro”;
• У 2018 році збільшено видобуток нафти з газовим конденсатом до 2,15 млн. тонн (на 3%), у тому числі підприємствами НАК “Нафтогаз України” до 1,9 млн. тонн (+ 40 тис. тонн).
• Диверсифікація джерел постачання ядерного палива: залежність українських АЕС від російського ядерного палива за останні роки значно зменшилась, якщо у 2016 році залежність становила 85%, то на сьогодні співвідношення становить 46/54% (46% ядерного палива постачає компанія Westinghouse). Державна компанія “НАЕК “Енергоатом” активно розвиває подальшу співпрацю із альтернативним постачальником палива. Наразі альтернативне паливо успішно використовується в активних зонах шести українських енергоблоків (з 15).
• Будівництво ЦСВЯП: зусиллями Уряду неподалік Чорнобильської АЕС у співпраці з американською компанією Holtec International активно триває спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Реалізація цього проекту дасть змогу Україні практично відмовитися від вивезення використаного ядерного палива до Росії, яке щороку обходиться державному бюджету приблизно у 200 мільйонів доларів США.
• Енергія з відновлюваних джерел: відсоток електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел, стабільно зростає. У 2018 році було введено 742,5 МВт нових “зелених” потужностей, а частка “зеленої” енергетики в енергобалансі склала 2%.
• Ринок електроенергії: у 2019 році в Україні впроваджується ринок електроенергії.
• Засновано Фонд енергоефективності, призначено в.о. директора. Запуск роботи Фонду очікується у 2 кварталі 2019 року.
• Розроблено комерційно-технологічну модель створення стратегічного резерву нафти та нафтопродуктів.

Цілі та завдання на поточний рік

• Впровадження прозорих електронних торгів з продажу спеціальних дозволів на надрокористування;
• Впровадження повноцінного ринку газу та електроенергії;
• Анбандлінг газового державного монополіста та монополістів на ринку електроенергії у відповідності до вимог Третього енергопакету ЄС;
• Подальшу диверсифікацію джерел постачання ядерного палива;
• Перехід від “зеленого тарифу” до “зелених аукціонів” у секторі відновлюваної енергетики;
•  Запуск Фонду енергоефективності

Над ініціативою працюють

• Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
• Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
• Міністерство екології та природних ресурсів України
• Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
• Міністерство фінансів України
• Державна служба геології та надр України
• Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України
• НКРЕКП
• Комітет ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
• Комітет ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства
• Комітет ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
• НАК “Нафтогаз України”
• НАЕК “Енергоатом”
• НЕК “Укренерго”
• Офіс реформ КМУ

Перелік ключових документів та корисних посилань

• Угода про Коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України восьмого скликання 
• Програма діяльності Кабінету Міністрів України
• Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020»
• Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року 
• Енергетична стратегія України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність