Нафтова криза, спричинена війною Ірану, назавжди змінила індустрію викопного палива, змушуючи країни відмовлятися від викопного палива задля підтримання енергетичної безпеки, заявляє провідний енергетичний економіст.

Фатіх Біроль, виконавчий директор International Energy Agency (Міжнародного енергетичного агентства, МЕА), також сказав, що, попри тиск, Велика Британія повинна відмовитися від значної частини потенційного розширення видобутку в Північному морі.

В ексклюзивному інтерв’ю для The Guardian Біроль заявив, що одним із ключових наслідків війни США та Ізраїлю проти Ірану стане втрата довіри країн до викопного палива та зниження попиту на нього.

«Їхнє сприйняття ризику та надійності зміниться. Уряди переглянуть свої енергетичні стратегії. Відбудеться значне прискорення розвитку відновлюваної енергетики та ядерної енергії, а також подальший перехід до більш електрифікованого майбутнього», — сказав він. «І це вдарить по головних ринках збуту нафти».

Біроль вважає, що повернення до попереднього стану вже неможливе:

«Ваза розбита, шкоду вже завдано — буде дуже важко знову скласти уламки докупи. Це матиме постійні наслідки для глобальних енергетичних ринків на багато років уперед».

Хоча глава МЕА зосереджувався на глобальній картині дефіциту та майбутнього попиту, він також закликав до обережності щодо потенційних планів Великої Британії. Нафтова індустрія та її союзники закликали до збільшення буріння в Північному морі, включно з наданням дозволу на родовища Jackdaw і Rosebank, які вже отримали ліцензії на розвідку, але ще не мають дозволів на видобуток.

Біроль зауважив:

«Це залежить від уряду, але ці родовища не матимуть великого значення для енергетичної безпеки Великої Британії, так само як і не змінять ціну на нафту та газ. Вони не матимуть суттєвого впливу на цю кризу».

Він також застеріг від видачі нових ліцензій на розвідку додаткових родовищ із комерційної точки зору.

«Вони не забезпечать значних обсягів нафти й газу ще багато років», — сказав Біроль. «Вони не знизять рахунки за енергію, Велика Британія залишатиметься значним імпортером і залежатиме від міжнародних цін. І я зараз навіть не говорю про вплив на клімат — суто з бізнесової точки зору великі інвестиції в розвідку можуть не мати економічного сенсу».

Водночас, за його словами, інша справа — tiebacks, тобто розширення можливостей уже наявних нафтових родовищ; такі проєкти слід продовжувати.

У широкому інтерв’ю Біроль зазначив, що радикально змінений погляд на майбутнє відкриває нові можливості для відновлюваної енергетики, але також створює небезпеки, які можуть загальмувати прогрес у боротьбі зі зміною клімату. Як багаторічний очільник глобального енергетичного наглядового органу, він є одним із найвпливовіших голосів для урядів у всьому світі.

Біроль також заявив:

— Постійно високі ціни на викопне паливо можуть спокусити країни, що розвиваються, повернутися до вугілля, однак сонячна енергетика вже є конкурентною за вартістю та розвивається швидше.

— Відновлювана енергетика є варіантом «без жалю» (тобто таким, про який не доведеться шкодувати), а ядерна енергетика також, імовірно, розширюватиметься. За його словами, будівництво відновлюваних джерел енергії — це те, «про що я ніколи не чув, щоб хтось шкодував». «Я не бачу жодних недоліків у відновлюваній енергетиці».

— Хоча під час кризи спричиненої війною Росії в Україні він закликав до податків на надприбутки енергетичних компаній, зараз, за словами Біроля, ще зарано запроваджувати нові збори.

— Наслідки для виробництва добрив, продовольства, гелію, програмного забезпечення та інших галузей триватимуть навіть у разі відкриття Ормузької протоки. Ця криза є «більшою за всі найбільші кризи разом узяті, а отже — колосальною», сказав він. «Я досі не можу зрозуміти, як світ виявився настільки неготовим до того, що глобальну економіку можна взяти в заручники через протоку шириною 50 км».

Погляди Біроля щодо Північного моря позитивно сприйняли у британському уряді. Лейбористська партія прийшла до влади, пообіцявши заборонити нові ліцензії на розвідку, але залишила відкритим питання щодо родовищ, які вже перебувають у процесі ліцензування — зокрема Jackdaw і Rosebank. На міністрів чинять тиск нафтогазова індустрія, опозиційні партії та частина медіа, закликаючи дозволити ці проєкти та скасувати заборону на нову розвідку.

«Ми раді, що провідний світовий енергетичний економіст знову підтвердив свою підтримку справедливого та контрольованого енергетичного переходу в Північному морі», — заявило джерело в Labour Party.

Експерти та активісти заявили, що до слів глави МЕА варто прислухатися. Ед Метью, британський директор аналітичного центру E3G, сказав:

«Біроль просто озвучує те, що бачить кожен розсудливий і незалежний енергетичний аналітик. Запаси викопного палива Великої Британії виснажені на 90% і не зроблять нічого для зниження рахунків».

Він додав:

«Єдиний ефективний шлях до енергетичної та економічної безпеки — це власна чиста енергія. Усі політичні партії мали б зараз об’єднатися навколо цієї мети. Їхня нездатність зробити це багато говорить про те, чиї інтереси вони насправді представляють».

Тесса Хан, виконавча директорка кампанійної організації Uplift, сказала:

«Ці факти [що нові родовища не знизять ціни й суттєво не підвищать енергетичну безпеку] не змінюються — їх просто заглушає шум нафтового лобі, яке скористалося цим моментом, щоб просувати нове буріння, навіть попри те, що країни стрімко переходять до відновлюваної енергетики у відповідь на конфлікт.

Поступка цим вимогам ризикує прив’язати Велику Британію до нестабільної та дедалі більш застарілої системи викопного палива саме тоді, коли світ від неї відходить».

Наступного тижня понад 50 урядів, включно з Великою Британією, ЄС, великими виробниками нафти та десятками країн, що розвиваються, зустрінуться в Colombia на першій у світі міжнародній конференції, присвяченій переходу від викопного палива, де обговорюватимуть глобальну відповідь на нафтову кризу та розвиток відновлюваної енергетики.